Принципи сучасної освіти в університетах

(Last Updated On: 13.06.2020)

Давайте сьогодні поговоримо про те, яким повинен бути справжній університет.

— Із задоволенням, але для цього нам доведеться озброїтися головним інструментом для проектування складних структур — системним підходом. Якщо ми почнемо проектувати складну систему без використання системного підходу, то потім неминуче доведеться згадувати дві російські приказки — «Хотіли як краще …» і «Благими намірами …»

Якщо ви вирішили вступати в Україні і не визначитеся з вибором, то рекомендуємо перейти на сайт Харківського національного університету радіоелектроніки. Тут ви отримаєте якісну освіту на бюджетній формі навчання або ж за осудні гроші на контракті.

Якщо ми проектуємо складну систему, нам обов’язково треба пам’ятати про три рівнях архітектури — (1) концептуальному, (2) принциповому і (3) організаційному. На концептуальному рівні ми визначаємо, що ми хочемо, це рівень бачення. На принциповому рівні ми визначаємо набір принципів, користуючись якими ми зможемо втілити бачення в реальність. На організаційному рівні ми плануємо конкретні заходи, які реалізують в діяльності сформульовані раніше принципи.

Через що виникають основні проблеми при проектуванні складних систем? В першу чергу, через те, що не опрацьований 1-й (концептуальний) рівень. Коли люди захоплюються 3-м рівнем (організаційним) — тоді кругом кипить робота, всі зайняті, всім ніколи, але результату немає, і ніхто не може толком пояснити, до чого веде вся ця кипуча діяльність. Управляти такими процесами неможливо, так як відсутній орієнтир-мета. У таких системах процес управління підміняється процесом адміністрування. Щоб налагодити хоча б видимість управління, в такій ситуації часто виникають фантомні мети. Наприклад, досягти якогось формального показника (наприклад кількості публікацій в рік, середнього віку співробітників, зарплати по 500 і т.п.) У гонитві за цими псевдоцелямі втрачаються залишки бачення того, якою має бути система сьогодні і в майбутньому.

Якщо ми не приділяємо належної уваги опрацювання 2-го рівня, то начебто знаємо, куди хочемо прийти, але незрозуміло, як. Виникає неузгодженість: одні рішення ведуть до досягнення мети, інші — ні, треті суперечать першим і т.д. Процес якось рухається, але дуже повільно і досить хаотично.

До речі, ці ж три рівні проектування зустрічаються всюди, де по-серйозному працюють з організацією складних систем і процесів. Наприклад, у військовому мистецтві ми бачимо по суті ті ж три рівні: стратегічний, оперативний і тактичний.

Поделиться:
Нет комментариев

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Все поля обязательны для заполнения.

×
Рекомендуем посмотреть